Як багато слів про «Ниву» сказано. Цей перший у світі комфортабельний позашляховик ( так-так, саме перший) можна назвати патріархом російського автопрома. Уже більше двадцяти років (з 1977 року) «Вазовский» джип сходить із конвеєра, залишаючись при цьому популярній не тільки в нашій країні, але й за рубежем. Наприклад, у Франції продажу «Ниви» з дизелем Peugeot становлять близько 50% від усього ринку джипів. Але справа не в цьому. Останні роки всі частіше з’являються всілякі модифікації «Ниви». З головного заводу сходить тільки стандартний трехдверный варіант, що зараз носить позначення «ВАЗ-21213 «Тайга». Зараз вона оснащується 1,7 літровим двигуном потужністю 79 л.с. і пятиступенчатой коробкою передач. На дослідно-промисловому виробництві «Автоваза» роблять длиннобазную пятидверную «Ниву ВАЗ-2131». Крім того, на дорогах можна зустріти й трохи «проміжних» варіантів: длиннобазная трехдверная модель «ВАЗ-2129», уже знята з виробництва, і «ВАЗ-21218 Фора». Про цю те модель, що зараз починає користуватися все більшою й більшою популярністю, ми й поговоримо.
«ВАЗ-21218 «Фора» виготовляється тольяттинской фірмою «ПСА «Бронто» (ПСА розшифровується як «виробництво спеціальних автомобілів» і є дочірньою структурою «Ваза»). Спочатку «Бронто» стала відомої серед фахівців, як виробник інкасаторських броньовиків «Форс» на базі все тої ж «Ниви». Саме ця розробка й лягла в основу «Фори». Так що, «ВАЗ-21218» можна вважати цивільною версією бронеавтомобіля.
Самою головною відмінністю «ВАЗ-21218» або «Фора» є подовжена на 300 мм. колісна база й небагато піднятий дах. Причому саме головне, що ці міліметри пущені не на збільшення багажника, а «на салон». Крім того, установленаі більше широкі вхідні двері. Помнете, як треба пролазити «Ниву» на заднє сидіння крізь вузький дверний проріз. Тільки маленька дитина виконає цю операцію без проблем. Дорослому ж доводиться изгибаться як гутаперчевому хлопчикові й, просунувши голову й плечі в салон, в останній момент відштовхнутися опорною ногою від землі, і падаючи в салон встигнути розгорнутися для того, щоб сісти на місце. При цьому напевно яка-небудь із ніг об що-небудь стукнеться. Загалом, суцільні незручності. Для посилення враження спробуйте сісти назад утрьох. Більше десяти-двадцяти мінут троє там навряд чи витримають. По-перше, якщо з’явиться бажання витягнути ноги, те це й залишиться тільки бажанням. А, по-друге, тиск сусідів один на одного в зоні плечей і стегон буде настільки сильним, що будь-яке телодвижение нічого крім лайок не викличе.
«Фора» же зовсім інша. Незважаючи на те, що зовні вона не сильно відрізняється від стандартної «Ниви», усередині різниця дуже навіть відчувається. Тепер акробати можуть відпочивати! В «Фору» можна не протискуватися, а спокійно сідати. За рахунок зайвих 300 міліметрів простір у зоні ніг задніх пасажирів значно збільшилося. Крім того, сидіння винесені із зони колісних арок, які раніше здорово обмежували й без того невелику ширину. Все це привело до того, що тепер позаду можуть нормально сидіти не те що двоє, а троє пасажирів (правда, тоді слово «нормально» все-таки треба вживати з великою натяжкою).
Максимум, що влізе в багажник «Ниви» - це два-три більших валізи, так необхідний мінімум запчастин (все-таки вітчизняна машина). «Форовский» багажник став ледве більше. Тепер немає необхідності під час перевезення будь-якого мало-мальськи великого вантажу складати заднє сидіння. Багажне відділення на «Форі» тепер прикривається «восьмерочной» полицею, куди можна вмонтувати музичні стовпчики. До речі, саме сидіння те ж узяте від «ВАЗ-2108».
Цікаво, а позначилося на міцності кузова автомобіля те, що він став длиннее на цілих 30 сантиметрів (це для машини досить багато)? ДО «Нив» ніколи питань із приводу слабості кузова не виникало - він настільки короткий, що витримає будь-яке навантаження. Конструктори «Фори» відповідально заявляють, що їхнє дітище не гірше. Виявляється, елементи кузова подовжують окремо й уводять додаткові посилюючі елементи в дах. Сам дах став трохи вище, що дозволило ледве підняти задні крісла. Тепер пасажири, що сидять вище чим водій, можуть спокійно дивитися вперед на дорогу, не визираючи через спини й не звертаючи шиї.
Зовні «ВАЗ-21218» можна відрізнити за декількома деталям. По-перше, це подовжені двері. По-друге, високий дах, і, по-третє, запасне колесо за задніми дверима, як на багатьох більших імпортних позашляховиках. Це зроблено не тільки через естетику (таке розташування колеса надає автомобілю більше «джиперский» вид), але й тому, що на «Форі» установлені більше широкі шини. Таким чином, «запаска» стала не міститися під капот. На початку виробництва «Фори» вона була закріплена кронштейні, що був дешевий, але не зручний. Щоб відкрити багажник власникам перших автомобілів доводилося піднімати колесо нагору, а потім відкидати убік. Сам розумієте, така процедура часто приводила до того, що одяг залишався забрудненої. Тепер ситуація виправлена. Досить просунути руку під колесо й повернути важілець. Після цього колесо можна буде відсунути без проблем. Правда, і в цьому випадку шанс забруднити руку залишається.
Раніше в місце, що звільнилося під капотом, установлювалася система автоматичного пожежогасіння (спадщина броньового минулого «Фори»). Річ, без сумніву, гарна, але дорога. Тому в цей час її монтують тільки за замовленням.
У самій базовій комплектації немає ні литих алюмінієвих дисків, ні спеціальних фірмових ґрат-отбойника на передньому бампері (на сьогоднішній день розроблено 4 види отбойников). Якщо ви надумаєте коли-небудь здобувати «Фору», те, напевно, краще замовити як перше, так і друге. З ними автомобіль смотрится набагато краще, а «кенгурятник» захистить передок автомобіля від усіляких неприємностей, яких повно в місті й на бездоріжжя. До речі, сам отбойник пройшов офіційну сертифікацію, що витримав із честю, а за словами фахівців фірми «Бронто», це єдина на сьогоднішній день подібні ґрати сертифікована за всіма правилами. З іншого додаткового встаткування можна відзначити гідропідсилювач керма й кондиціонер. Останній ставиться під «бардачком» і досить непогано працює.
Відкривши широкі водійські двері, виникла думка, а не «просяде» чи вона через кілька років? По ідеї, не повинні, тому що петлі додатково посилені. Відзначимо й саму конструкцію дверей. Зовнішня її частина представляє із собою штампований аркуш, а сам каркас зварений із двох частин. Стекло те ж незвичайне - воно ширше стандартного. Це, без сумніву, небагато поліпшило бічну оглядовість. Оббивка дверей оригінальна, і, саме цікаве, на ній розташовані дві ручки для відкривання. Зроблено це для того, щоб водієві й заднім пасажирам не доводилося тягтися за широкими дверима. А от що в конструкції дверей не сподобалися, так цю відсутність яких-небудь кармашков для паперів, карт і інших ганчірок. Крім цього, в «Форі» замість стандартних «нивовских» крісел установлені сидіння від «вісімки». З інших відмінностей «Фори» від стандартної «Ниви» можна відзначити посилення кріплення елементів підвіски й подовжений карданний вал.
Тепер, після детального вивчення розходжень між двома автомобілями, пора б подивитися, у чому різниця між ними на дорозі й поза нею. Останнє важливо, оскільки «Нива» і всі її «діти» ніколи не вважалися паркетними джипами для їзди по місту. Навіть навпаки. Бездоріжжя - от де цей автомобіль завжди вважався «у своїй тарілці». Там «Нива» може переборювати такі пагорби й байраки, що просто діву даєшся. До речі, говорять, що організатори знаменитого Camel Trophy пропонували «Вазу» використовувати як засіб пересування саме нашу «Ниву», однак, щось там не вийшло, і мандрівники стали їздити на Land Rover.
«Нива» має непоганий дорожній просвіт в 220 мм. і короткою колісною базою. Але ж відомо, що чим менше відстань між осями, тим більший бугор можна проїхати не сівбу на нього «пузом». В «Фори» же колісна база збільшена на 300 мм., виходить, теоретично її прохідність стала гірше. Однак, це погіршення можна відчути тільки в самих «пікових» ситуаціях. У нормальні ж умовах «Фора» поводиться чудово. Де б ми не їздили: на ґрунтовій лісовій дорозі або на пляжі, «Фора» не дала ні однієї можливості засумніватися в її внедорожных можливостях. А якщо коли й не вистачало простого повного приводу, то в справу вступали двоступінчаста «раздатка» і блокування міжосьового диференціала.
А тепер рвонемо на шосе. Пам’ятається, на трасі «Нива» поводилася далеко не кращим образом. Будь-який мінус дорожнього полотна найдокладнішим образом передавався на кузов, на найменших нерівностях починалося розгойдування й «козление». Коротше, більше сотні розганяти зовсім не хотілося.
Будемо сподіватися, що подовжена «Фора» поводиться получше. По суб’єктивним відчуттям, так воно і є. Причому позитивну роль зіграла не тільки більша база, але й імпортні покришки, які не видавали такого жахливого шуму, як стандартні «нивовские».
Збільшення довжини позначилося на поліпшенні керованості й плавності ходу не тільки на шосе, але й у місті. При проїзді трамвайних рейка пасажирам немає необхідності постійно шукати, за що б ухопитися. Однак, до плавності сучасних позашляховиків однаково ще дуже далеко. До речі, у місті з’ясувався один з недоліків підвищеного заднього сидіння. Справа все в тім, що людина стала сидіти вище, а бічне скло залишилося на старому місці. І якщо ваш ріст 170-180 см. і більше, те огляд околиць через вікно стає не таким простим заняттям. Доводиться або нахиляти голову долілиць, або сповзати по сидінню. У першому випадку рано або пізно заниє шия, а, у другому, хребет у районі попереку.
У плані двигуна «Фора» нічим не відрізняється від «Ниви». І там і там коштує 1, 7-літровий бензиновий двигун потужністю 79 л.с. і крутним моментом 127 Нм. Так що, «Фора», що важче «Ниви» на 70 кг. програє їй у часі розгону до 100 км/година («максималка» за деяким даними однакова). Якщо «ВАЗ-21213» здійснює цей процес за 19 секунд, то «Фора» досягає оцінки 100 км/година на 2 секунди пізніше. Різниця не більша, але, проте, вона присутня. Та й витрата палива в «Фори» трохи більше (на 0, 5-1 літр на сотню кілометрів пробігу).
Ну, а що можна сказати у висновку? Нам «ВАЗ-21218 «Фора» сподобався. Автомобіль, зберігши позитивні внедорожные якості звичайної «Ниви», придбав не властивий їй комфорт і зручність, особливо для задніх пасажирів. Крім того, збільшений багажник і вантажопідйомність, що тепер досягає 450 кг., дозволяють перевозити в «Форі» більше вантажу, що дуже важливо. Та й чисто з эстетической точки зору «Фора» смотрится трохи краще «Ниви», особливо з литими дисками й отбойником. Що стосується вартості, то вона починається від 160 тисяч рублів або в перерахуванні на наші «рідні» долари від 5700 «баксов». Стандартна ж «Нива» ВАЗ-21213 коштує близько 3,5 тисяч доларів. Чи коштує овчинка чи вироблення ні вирішувати вам.
Коротка технічна характеристика «ВАЗ-21218 «Фора» і «ВАЗ-21213 «Тайга»
Технічні параметри «ВАЗ-21218 «Фора» «ВАЗ-21213 «Тайга»
Довжина 4040 3749
Ширина 1680 1680
Висота 1750 1640
База 2500 2200
Колісна формула 4х4 4х4
Маса в спорядженому стані, кг 1270 1210
Повна маса, кг 1720 1610
Корисна вантажопідйомність, кг 450 400
Двигун ВАЗ-21213, із системою рециркуляції відпрацьованих газів ВАЗ-21213, із системою рециркуляції відпрацьованих газів
Робочий обсяг двигуна, див/куб. 1690 1690
Максимальна швидкість, км/година 135 135
Час розгону 0-100 км/година, сек 21 19